- вірниця
- —————————————————————————————ві́рниця 1іменник жіночого роду, істотадовірена особарозм.—————————————————————————————ві́рниця 2іменник жіночого роду, істотавірна певної релігійної конфесії
Орфографічний словник української мови. 2005.
вірниця
Смотреть что такое "вірниця" в других словарях:
гірниця — I г ірниця і, ж., діал. Горище. II гірн иця і, ж., діал. Каменоломня, каменярня … Український тлумачний словник
комірниця — Комірниця, комірник: людина, що живе в комірнім (в найманій хаті) [2;XIII] … Толковый украинский словарь
безвірниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вечірниця — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
ганчірниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
затвірниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
збірниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
звірниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
комірниця — іменник жіночого роду квартирантка розм. комірниця іменник жіночого роду, істота завідувачка комори, складу … Орфографічний словник української мови
манірниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
